- розраховуватися
- [розрахо/вуватиес'а]
-уйус'а, -уйеіс':а, -уйеіц':а, -уйуц':а
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
Орфоепічний словник української мови. - «Перун». 2008.
розраховуватися — уюся, уєшся, недок., розрахува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) Повністю сплачувати гроші кому небудь за щось. || перен. Робити що небудь у відповідь на чиїсь дії, вчинки; зводити рахунки з ким небудь; мститися. 2) Звільнятися з попереднього місця… … Український тлумачний словник
розраховуватися — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
обраховуватися — уюся, уєшся, недок., обрахува/тися, у/юся, у/єшся, док. 1) на чому, рідко з чим. Помилятися в підрахунку; неправильно підраховувати на шкоду собі. 2) з ким, рідко. Те саме, що розраховуватися. 3) тільки недок. Пас. до обраховув … Український тлумачний словник
перераховувати — ую, уєш, недок., перерахува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. 1) Встановлювати кількість кого , чого небудь; рахувати, лічити. || розм. Рухатися, переміщуватися, доторкаючись до багатьох однорідних предметів, ніби підраховуючи їх; торкатися по черзі… … Український тлумачний словник
розплачуватися — уюся, уєшся, недок., розплати/тися, ачу/ся, а/тишся, док. 1) Повністю розраховуватися з ким небудь, віддавати плату за щось (перев. грошима). 2) рідко. Віддячувати за послугу, добре ставлення і т. ін. 3) перен. Зводити рахунки з ким небудь;… … Український тлумачний словник
розрахуватися — див. розраховуватися … Український тлумачний словник
платити — I (кому віддавати гроші / що н. цінне за виконану працю, послугу, щось куплене тощо), сплачувати, сплатити, оплачувати, оплатити, винагороджувати, винагородити (кого); доплачувати, доплатити, приплачувати, приплатити (додатково); розплачуватися,… … Словник синонімів української мови
роз... — Слова лемківськоі говірки з префіксом роз в більшості мають те саме звучання, що й в укр. літерат. мові, і відрізняються від них тільки наголосом, напр.: розахатися, розахкатися, розбагнений, роздав[лений], розбесідуватися, розбещений,… … Словник лемківскої говірки